серпня

20

Понеділок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Те, що жінці всі професії під силу, власним життєвим прикладом підтверджує маневичанка Катерина Ємельянова, яка 30 років праці віддала будівництву доріг.

 

 – Спочатку працювала із лопатою, а потім понад 12 років керувала бригадою робітників – була  майстром з будівництва автомобільних доріг. Мій трудовий шлях почався біля Северинівки і закінчився аж за Маюничами, − віджартовується жінка.
Навчатись у Львівський автомобільно-дорожній технікум Катерина Миколаївна вирішила піти завдяки сестрі, яка була студенткою цього навчального закладу. Вступити  з першої спроби не вдалося, тож вона спочатку пішла працювати в шляхобудівельне управління, і наступного року, отримавши направлення з роботи, таки була зарахована на заочне відділення. Життя було тоді нелегке, складати сесії їздила лиш з одним комплектом  одягу і в туфлях із випускного на височеньких підборах, які  так не любили дощової львівської погоди і постійно ковзали мокрою бруківкою. Тож вона замість прогулянок у вільний час містом, відсиджувалась в гуртожитку, щоб зберегти цілими і туфлі, і ноги…
– Прокладати дорогу виїжджали о 6-ій годині ранку. А оскільки траса Київ-Ковель-Ягодин, так звана «бетонка», будувалась «з нуля», то робота була і взимку, й влітку. Зимою готували основу –  робили виторфовку, насипи, вирубували ліс, а в теплу пору року займались  покриттям  автошляху, –  згадує жінка, до якої навідувались обмінюватись досвідом  навіть іноземні делегації. 
Добре пам’ятає Катерина Миколаївна всі нюанси своєї «нежіночої професії» − спецтехніку, вантажівки з бетоном, які довгий час перевозили через Стир поромом, поки солдати не побудували через річку міст, і шлях,   який тепер ще більше хотілось прокладати далі…
– Робота була нелегкою, але веселою і цікавою, ще й, як на той час, добре оплачуваною. Працювали всі не покладаючи рук, з трепетом готуючись до здачі кожного відрізку «варшавки».  Колектив був молодий, хлопці і дівчата, що працювали в дві зміни, знайомились, спілкувались, одружувались, – вертається в минуле моя співрозмовниця.     
Як і кожній дівчині, хотілось пані Катерині і сімейного щастя. Та заміжжя було короткотривалим, хоч і подарувало доньку Аллу, якій вона віддала всю свою любов і тепло. Самій виховувати дитину, звичайно ж, було нелегко, та Катерина Миколаївна не з тих, хто опускає руки і нарікає на долю. Навіть коли в буремні 1990-ті роки донька була студенткою Львівської ветеринарної академії, жінці вдавалось наготувати для неї харчів із власної господарки, ще й випросити в керівництва кільканадцять гривень зі своєї ж таки зарплати… 
Нині Алла проживає в с. Солонка Львівської області, разом з чоловіком виховує доньку та сина. Радіє їхнім приїздам Катерина Миколаївна, яка, перебуваючи на заслуженому відпочинку, про відпочинок і не мріє, бо тримає гусей, качок, обробляє дачу  ще й підробляє на перебиранні грибів-ягід. 
– Немає роботи чоловічої і жіночої, а є робота, яку необхідно зробити, −  вважає трудівниця, в руках якої частенько бувають і сокира, і молоток  − аби дав Бог здоров’я…
Юлія Музика.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua