листопада

19

Понеділок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

І День пам’яті та примирення, 8 травня, і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, 9 травня, порадували усіх сонячною погодою. Із безхмарною блакиттю неба, яскравим сонцем, безтурботними дітьми із різнобарвними букетами в руках так різко контрастували слова «війна», «мільйони полеглих», «жертви, руїни», що звучали у ті дні. За останні роки нам стали ближчі ці свята.  Сьогодні всі українці проводять паралель воєнних 1941-1945 років та подій на сході України, починаючи із 2014 року до сьогодення. І тоді, і тепер українцям доводилось боронити свою землю, втрачаючи кращих синів і доньок.
8 травня українці разом із всією європейською спільнотою вшановують тих, хто загинув у Другій світовій війні.  У Маневичах біля Братської могили відбувся урочистий мітинг-реквієм, присвячений Дню пам’яті і примирення. Саме цього дня доленосного 1945 року у Берліні ратифікували акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. 
«Церква схвально ставиться до ініціативи української влади, аби напередодні Дня Перемоги відзначати День пам’яті і примирення. Не завжди в ейфорії святкування Дня Перемоги українці приділяли часу для молитви. А за перемогою стоять реальні люди, які воювали за нашу землю, визволяли наші міста і села. І їх всіх потрібно пом’янути молитвою, пам’ятаючи про їхніх подвиг», – зазначив у своїй промові протоієрей Михайло Мельничук, після того, як духовенство селища провело панахиду за загиблими. До неба злетіло «Вічная пам’ять». Вічна пам'ять усім, хто поліг на фронтах війни, хто помер від ран у важкі післявоєнні роки, усім жертвам нацизму.
Звертаючись до ветеранів Другої світової війни, дітей війни та ветеранів праці, учасників АТО  та численних присутніх на заході, голова РДА Андрій Линдюк зауважив, що такі прості слова та поняття як пам’ять і примирення зможуть полегшити життя мільйонам українців. Адже ми повинні знати і пам’ятати свою історію, тих, хто боронив і продовжує захищати нашу землю від ворогів і, разом з тим, повинні примиритися сусід із сусідом, усі регіони України, церкви. Лише тоді буде сильна нація, яка збудує міцну державу. 
Від імені ветеранів Другої світової війни та праці виступив Микола Онуфрійович Масюк, від учасників АТО – депутат районної ради Роман Лановий. Слова вдячності усім захисникам висловили представники Колківського осередку національної скаутської організації «Пласт». 
Під час заходу звучали щемливі віршовані рядки та музичні композиції. Хвилиною мовчання вшанували загиблих у роки Другої світової війни, і тих, хто звеличив нашу землю у теперішній час – Героїв Небесної Сотні, воїнів, загиблих на Сході України, усіх тих, хто боровся за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави. 
В знак безмежної шани за віддані життя до Братської могили були покладені живі квіти. 
Все менше стає сивочолих ветеранів, які пройшли важкий шлях воєнного лихоліття Другої світової війни, та все більше значно молодших за них таких же патріотів, які теж взяли в руки зброю, аби стати на захист держави у наш час. І кожен, хто 9 травня прийшов на урочистий мітинг до Меморіалу Слави, думав про ще один День Перемоги.
- Ми неодмінно будемо його святкувати – разом з усією країною, коли проженемо окупантів з нашої рідної землі, - линуло від заступника командира 108-го окремого батальйону Володимира Лисковця, який зовсім нещодавно повернувся із Попасної, що на Луганщині. – Я дякую ветеранам Другої світової, ваш героїзм і відвага – приклад для нас, я дякую рідним наших воїнів усіх шести хвиль мобілізації, усім цим хлопцям, волонтерам, усім, хто допомагав і допомагає Збройним силам України. Українська армія нині стала на ноги. За останні чотири роки ми на 9-ому місці серед армій Європи. 
Впевненість, що незабаром український стяг замайорить і на нині окупованих Сході, Криму висловив голова районної ради Анатолій Мельник. Адже ми – нація переможців. А ціну, яку заплачено за перемогу над нацизмом у Другій світовій війні ми добре знаємо і пам’ятаємо. У цьому завірили і одинадцятикласники Маневицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 2-гімназії. Тому схиляємо низько голови перед всіма, хто її наближав на фронтах, віддавши найдорожче – свої життя, здоров’я, хто невтомно трудився в тилу. Звучало не одне побажання ветеранам довгих років життя, здоров’я, добра і благополуччя, та найголовнішого – мирного неба над головою.
А щоб якнайшвидше припинились вибухи снарядів на сході країни, щоб зберегти територіальну цілісність і незалежність держави, взяли зброю до рук наші воїни. «Ми вдячні їм усім за мужність, як і вам, шановні ветерани, ветерани Другої світової…», - відзначали Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк, благочинний Маневицького округу УПЦ о. Тарасій.
Пам’ятаємо. Дякуємо. Пишаємося. Це промовляли і квіти, які покладали присутні до Вічного вогню Меморіалу Слави, до погрудь Героїв Радянського Союзу Нематжана Хакімова і Віктора Єршова, до мармурових плит, на яких викарбувані прізвища воїнів - жителів району, що загинули у тій страшній війні.
- Більше двох з половиною тисяч мешканців Маневиччини віддали свої життя в боротьбі із нацизмом, - підкреслив голова районної ради ветеранів війни та праці Дмитро Фальковський. – Є села, в які не повернулись у свої домівки більше 70 жителів…
Ось маневичанка Надія Роденко  уважно читає викарбувані на плитах прізвища героїв війни. «Шукаю прізвище мого дядька Янчевського Андрія», - каже вона. А знайшовши та поклавши квіти, стоїть в задумі, згадуючи розповіді мами про її брата, свого дядька, якого їй не судилося побачити…
До Вічного вогню кладуть квіти дітвора – їм ще обов’язково розкажуть батьки про ту Перемогу, яку щороку віддаляє від нас час. Дай Боже, аби  тримали вони завжди в руках квіти, аби не довелось брати в руки зброю, захищаючи рідну землю від ворога. 
Тому так хвилювали усіх слова пісні у виконанні Стаса Мельника, юного учасника святкового концерту, що відбувся того дня на площі перед районним Будинком культури:
«Я прошу: не грайтесь у війну,
Я не хочу бачити могили.
Хто поверне посмішку ясну
Мамі тій, що сина її вбили?»
І напередодні Дня матері усі схиляємо голови перед неньками, які не дочекались своїх дітей з АТО зі сходу країни, як і ті матері, які вдягнули чорні хустки у 1941-1945 роках. Продовжують звучати слова пісні «Проклинаю я тебе, війна» - і скочуються непрохані сльози по обличчях присутніх, адже нині війна не на сторінках підручників історії і телеекранах, вона поруч…
Та ми живемо перемогою. Тою, що принесла звільнення від фашизму, і тою, яка сповістить про кінець російсько-українського протистояння на сході країни. Упевненість у ній та святковий настрій дарували учасники концерту – працівники культури та аматори художньої  самодіяльності. Звучала вона і під час виступу хору ветеранів війни та праці із символічною назвою «Вікторія» Маневицького РБК:
"Ти маєш волю, земле наша рідна,
Тебе не скорить вже ніяка сила.
Нехай у домі нашім щастя зріє,
Душа у ветерана хай радіє".
Сергій Гусенко.
Олена Бичкова.
Фото авторів.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua