липня

21

Субота

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Свій підпис на рейхстазі у День Перемоги 9 травня далекого 1945 року залишив Улян Архипович Садовий із Красноволі, нині 98-річний полковник запасу, який з честю пройшов важкий бойовий шлях  аж до  Берліна. 
Швидкоплинний і невблаганний час все далі  віддаляє нас від кривавих подій Другої світової війни. Все менше серед нас тих, хто наближав священний День Перемоги. І на Маневиччині сотні  ветеранів вже відійшли у вічність. Серед тих, кому дарував Господь довгі роки життя, – Улян Садовий.
 Роки… Куди ж їх стільки збігло?! Ще ятряться у ветерана воєнні спогади і рани, а їх вже дев'яносто вісім  вишикувалось за плечима...
Улян Архипович пройшов нелегкий бойовий шлях на І-ому Білоруському фронті: брав участь у боях за визволення України, зокрема Волині, польських міст Радома та Варшави, штурмі Берліна. Двічі був поранений. Нагороджений численними орденами та медалями, серед яких і орден Слави, медаль «За відвагу», дуже почесна на той час Подяка від Сталіна за взяття Берліна.
Повернувся в Красноволю Улян Садовий восени 1946-го, працював в колгоспі бригадиром, господарював, орав і сіяв, ростив трьох доньок, радів онукам і правнукам, й навіть думки не припускав, що  на схилі літ доведеться побачити, як знову на рідну землю проливається кров її захисників. 
– Пенсію платять, рідні піклуються, люди шанують, здоров’я ще не дуже підводить, – і добре жити було б, якби знову не почалась війна…–   болить ветеранові гірке сьогодення. – А так, – й встаю, й лягаю, то все думаю, як там наші солдати, бо ж знаю, що таке воювати. Був на нагородженні в обласному військкоматі, то казав, щоб і мене на фронт взяли, та кажуть: «Куди ж вам уже іти?..» Кеб трохи крепший був, то й знов пішов за рідну землю воювати, а так сили вже підводять... Так хочеться до ста років дожити, – вже й третій місяць на 99-ий пішов. Але якби ж то вже який спокій був в Україні, якби ж то вже війна скінчилась...  
–  Батько на місці не засиджується, хоч здоров’я вже й не молодецьке, весь час собі роботу знаходить. Дуже радіє, коли його провідують, запрошують на різні заходи, щороку з нетерпінням чекає Дня Перемоги. – розповідає донька Галина, яка з сім'єю мешкає  разом з Уляном Архиповичем. 
Вже сімдесят третій День Перемоги зустрічає відзначений більш ніж двадцятьма нагородами ветеран. Попри солідний вік, Улян Садовий не втрачає цікавості до життя. Переймається він тим, що відбувається в рідному селі, а ще мріє  зустріти своє сторіччя під мирним небом рідної держави. І свято вірить, що Україна обов'язково  буде процвітаючою, бо ж недарма за це воювали і віддавали свої життя мільйони її захисників. А найголовніше нині для Уляна Архиповича,  – щоб криваві воєнні події  були нашим історичним минулим, а не болючим сьогоденням. 
Многая літа ветерану! Нехай в мирі і при доброму здоров'ї зустріне він свій столітний ювілей! 
Юлія Музика.
Фото із домашнього альбому. 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua