жовтня

22

Понеділок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

26-річному Сергію Вакулику із Гути-Лісівської вже не потрібно їздити на заробітки. Освоївши столярну справу, чоловік має вдосталь роботи вдома.   
Час летить непомітно. Здається ще нещодавно Сергій ходив пішки за чотири кілометри до Будківської середньої школи, як незабаром вже стояв перед вибором майбутньої професії. У 16 років разом із двома братами та сестрою він передчасно втратив батька, який мав проблеми із серцем, тож лише із матір’ю радився куди піде навчатися. Вибір впав на Маневицький профліцей, де мав здобувати фах верстатника деревообробних верстатів.
– Чесно кажучи, тоді ще не знав ким насправді хочу стати, а тому особливо і не хотів навчатися, – зізнається Сергій. – Та й думав, що воно мені ніколи не знадобиться. Але помилявся.
Якось після закінчення навчання Сергій із матір’ю поїхали на ринок, де надивились і купили електрорубанок, аби був у господарстві щоб щось підлагодити. Згодом сестра, яка вийшла заміж у Горохівський район, пригледіла брату бувший у користуванні деревообробний верстат. Тож купили і його. Щоправда, він ще два роки стояв на вулиці, бо не було куди його поставити. Згодом рідний дядько, який живе по сусідству, віддав племіннику раму ще до одного верстата, до якого хлопець доставив мотора, і вийшла непогана циркулярка. 
– Згодом разом із братами для цих верстатів спорудили невелике приміщення, – продовжує Сергій. - Аби підзаробити грошей на будівлю довелось двічі з’їздити на заробітки. Частину коштів дала мати. Почались перші спроби щось зробити. 
Спершу Сергій пробував майструвати табуретки, але вони виходили не досить вдалі. Докупивши до станка фрези, пробував виготовляти двері. Знову не те. Докупив електричний ручний фрезер і знову взявся за двері, і лише з того часу почало щось виходити. Пішли перші замовлення.
– Зазвичай моїми замовниками стають односельці або жителі сусідніх сіл, – продовжує мій співрозмовник. – Здебільшого виготовляю ліжка, столи, двері і табуретки. Табуретки роблю із власного матеріалу, все інше із матеріалу клієнтів. Найбільше подобається працювати почергово – один день займаюсь дверями, потім приступаю ще до чогось, бо виготовляти один вид продукції тривалий час швидко набридає.
На даний час Сергій працює один, проте планує розширятися і шукати збут своєї продукції. Потребує розширення і приміщення майстерні. Вже зведені нові стіни, які потрібно буде накрити.  
– Практично все, що я сьогодні заробляю, вкладаю у купівлю нового інструменту, бо без нього ні з ким не можна буде успішно конкурувати, – переконаний Сергій Вакулик. – Багато чому вчуся з Інтернету.
Звісно, що Сергію разом із братами доводиться відволікатися від улюбленої справи на домашнє господарство, бо мають коня, корову, іншу живність, до трьох гектарів землі, де вирощують усе необхідне. Але це не заважає кожний день ставати вправнішим у своєму ремеслі та йти до своєї цілі. 
Сергій ГУСЕНКО.
Фото автора. 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua