грудня

16

Неділя

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

75-річний мешканець Лишнівки Анатолій Скороход неабияк розуміється у бджільництві, а тому і сам пасічникує, і з задоволенням допомагає пасічникам-початківцям робити перші кроки у цій нелегкій, але цікавій справі.
Сам Анатолій Григорович уродженець Житомирщини. Ще до служби в армії у 1968 році закінчив у Києві однорічну школу по бджільництву та деякий час працював за цим фахом. Проте парубка неабияк вабило і синє небо, тому вступив у Харківське військове училище навчатися на вертолітника. 
– За радянських часів мені довелося служити не лише в Україні, – розповідає Анатолій Скороход. – Виконував різноманітні завдання у Калінінградській області та Німеччині, проте найбільше запам’яталось останнє місце служби – Монголія – країна чудес із великими морозами. Більшість місцевого населення там проживала кочовим способом у юртах. Проте за часів Брежнєва у столиці Улан-Баторі збудували цілий мікрорайон із дев’ятиповерхівками та відмінними дорогами, яких навіть у Радянському Союзі не було. 
Закінчив службу Анатолій Григорович у 1998 році в званні капітана та приїхав до дружини в село. Щоправда, у Луцьку став на квартирний облік і через чотири роки отримав квартиру. 
– Звільнившись із армії, вирішив зайнятися бджолами у Лишнівці,  до того ж тут залишилися вулики тестя, який нещодавно помер на 101-му році життя. Та й дядько і дід дружини теж займалися бджільництвом. Тож настягав усі старі вулики, яким вже більше ста років (на знімку), деякі зробив сам і пасічникую, – говорить мій співрозмовник. – А  те, що у свій час закінчив школу бджільництва, дуже згодилося.   
Якось у розмові по своїй некомпетентності спитав у Анатолія Григоровича, чи кусають його бджоли. На що отримав відповідь, що бджоли не кусають, а жалять. Але і зуби в них є, і вони ними можуть щось гризти. Якось один чоловік брав у пасічника рої, які він помістив у наволочку. То коли той повернув її, було видно, що вона погризена. Напевно, довго там їх тримав. 
Цікавою та повчальною була розповідь про вихід рою та як повернути його назад. 
– Перед тим, як має вийти рій, бджоли-розвідники шукають собі місце, де їм поселитися, – розповідає досвідчений бджоляр. – Спочатку виходять ці бджоли, потім матка і за нею решта бджіл, всі кружляють і збираються навколо матки. Де сяде матка, там сідають всі бджоли і можуть сидіти на тому місці кілька хвилин чи годину. В цей проміжок часу їх можна зібрати, а ні, то полетять, куди задумали. Для цього потрібно взяти відро з холодною водою і віником покропити, щоб у них намокли крильця. А потім за допомогою того ж віника чи щітки змести їх у коробку. Добре, як туди відразу попаде матка, то і всі бджоли будуть там. Минулого року у людей багато попропадало бджіл, то ж у мене не було відбою від охочих придбати рої. 
Розповів Анатолій Григорович і чимало інших секретів, якими рідко діляться бджолярі. Та найбільше наголошував на тому, що теперішні крилаті трудівниці потребують лікування від кліщів. 
– За радянської влади був поширений обмін бджолами між країнами, – продовжує пасічник. – Коли здійснювали такий обмін з Індією, їхні бджоли виявилися закліщеними. Так воно і пішло, що тепер практично всі пасіки на Україні мають проблеми із варроатозом бджіл. Цей кліщ виводиться тільки в запечатаних комірках і живе на бджолах по 5-6 штук. Способів лікування є чимало. Я лікую бджіл препаратом «Біпін», який продається в ампулах. Розвожу ампулу у двох літрах води і шприцом "десяткою" обприскую вулики по бджоловулочкам. Таким чином лікую їх пізньою осінню перед заморозками, а через тиждень ще раз. Повторювати процедуру можна і навесні. Коли закриваю вулик, бджоли починають шуміти. Потім підсовую картонку змазану вазеліном і кліщі туди сиплються. Якщо не проліковувати бджіл, то вони можуть пропасти. 
Такі процедури Анатолій Скороход допомагає проводити і місцевим пасічникам. А тим, кому продає рої, наказує, щоб обов’язково лікували бджіл. 
– Коли навчались у бджолярській школі, часто не слухали, що нам розповідають, залицяючись до дівчат, а один вчитель нам все казав: «Ви тут вчіться, бо вам старі діди нічого не розкажуть». І справді, раніше своїми секретами ніхто не ділився. А я все, що знаю, розповідаю. Тож хай люди звертаються і хай займаються бджолами. 
Сергій ГУСЕНКО.
Фото автора.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua