лютого

19

Вівторок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Майстер-аматор із креативністю облаштував власне обійстя 
У затишній  садибі маневичан Миколи та Надії Калюхів немає практично  жодної стандартної речі – все витворене уявою і вмілими руками господаря. 

 Майстер на всі руки, 32-річний житель Галузії Олег Адамлюк, не нарікає на важке сьогодення, адже впевнено стоїть на ногах.

Півстоліття тому Ганна Смалюк потрапила у невеличке мальовниче село Маневиччини, і вірою та правдою до виходу на пенсію піклувалась про здоров’я його мешканців.
Із Чорнижа до Великої  Осниці пролягла професійна стежина доньки колгоспників Омеляна і Теклі Бояновських - Рози. Першовересень 1979 року вона зустріла піонервожатою у Великоосницькій  СШ, закінчивши Луцьке педучилище. Свої знання та вміння передавала  дітям. Директор школи М.В. Славінський побачив у Розі Омелянівні умілого і талановитого педагога. І не помилився.
Ті, що протягом року вітають зі святами та дарують позитивні емоції людям різних професій, й самі днями прийматимуть вітання із Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва. Серед них і жителька Великої Яблуньки Ніна Данилівна Гладун, культпрацівник із понад сорокарічним стажем. Вона і вмілий організатор, і чудовий вокальний виконавець, й не менш талановитий майстер народного промислу.
Народні й естрадні, сучасні й класичні пісні однаково неперевершено звучать у виконанні талановитого і харизматичного директора Колківського Будинку культури Романа Романюка.  Кожен, хто хоча б раз почув, як співає цей обдарований вокаліст, впізнає його чарівний тембр голосу серед сотень інших.
Закінчивши у свій час Луцьке СПТУ № 12 за спеціальністю «муляр-штукатур-плиточник», Віктор Мельник,  напевне, й не думав, що стане затребуваним спеціалістом не лише у рідному селі, а й у сусідніх населених пунктах, позаяк нині чудово розуміється на мурах.
Активним довголіттям благословила доля поважне подружжя Миколи та Віри Масюків з Маневич. А щедрим дарунком нинішньої золотої осені стала для них святкова подія – ювілейні дев'яності іменини Віри Яківни. 
Вже п'ятдесят другий рік вчителює у Великій Ведмежці Микола Тимощук. З них чотирнадцять років був заступником директора з навчально-виховної роботи  і дев'ятнадцять – директором. 

Галина Пилипчук одночасно і досвідчений педагог, і талановитий артист, і мудрий психолог, і вмілий майстер декоративно-ужиткового мистецтва, і завзятий природолюб. Та працює вона тридцять років  на одній посаді – вихователем в закладі  дошкільної освіти  (ясла-садок) «Колобок» Прилісненської сільської ради. 

                                                  Ця коронована осінь, задивлена ввись…

                                                  Ця позолота років, і думок, і приречень,

                                                  Тиша вагоміша… Просто співай і дивись,

                                                  Слухай життя, як основу для рим і речень…

                                                                                              Світлана Костюк.

Останні десять років  я залишаю на літо свою квартиру в  м. Вараш і їду на хутір Лоше.

Тут невеличку хатину мені у спадок залишив мій рідний дядько Дмитро. Гарна природа, чисте повітря, пташиний спів, шепіт столітніх дубів дають мені снагу до життя, душею відпочиваю  від  міських  клопітних буднів. А ще -  радію спілкуванню із хорошими людьми, які тут проживають.

З дитинства жителька с. Куликовичі Галина Борисюк дуже любила співати, що, ймовірно, передалось їй від матері Парасковії Олександрівни. Вона охоче брала участь в усіх шкільних заходах, отож і вирішила вступати до Луцького культ­освітнього училища.

Мед споконвіку шанувався українцями і був насамперед ліками, а вже потім – ласощами. Ним лікували рани, внутрішні гострі і хронічні хвороби, та й просто втому чи виснаження. 14 серпня Медовим Спасом наші предки назвали тому, що саме цього дня вони починали збирати мед із пасік.
Родина Теодоровичів у свій час мешкала у с. Гута-Лісівська. Батько пана Дмитра, теж Дмитро, навчився ковальській справі в одинадцять років.

Житель Лишнівки Леонід Ковердюк не шукає кращої долі за кордоном, а для добробуту власної родини трудиться у рідному селі. Ще десять років тому спільно з компаньйоном започаткував власну справу із переробки деревини, яка й нині забезпечує йому гідне існування.

75-річний мешканець Лишнівки Анатолій Скороход неабияк розуміється у бджільництві, а тому і сам пасічникує, і з задоволенням допомагає пасічникам-початківцям робити перші кроки у цій нелегкій, але цікавій справі.
Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua